Фахові секрети та поради колег

У разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації дії працівників закладу освіти мають бути спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу дітей, їх евакуацію та рятування.

У випадку настання надзвичайної ситуації у закладах та установах з цілодобовим перебуванням дітей необхідно керуватися Порядком спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.07.2012 №1061/468/587/865, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.08.2012 №1396/21708.

«Нова українська школа» наголошує: не варто до повідомлень про мінування закладу освіти ставитися легковажно! Навіть найменша ймовірність того, що на території освітнього закладу може бути вибухонебезпечний предмет, несе велику загрозу життю на здоров’ю учнів.

Успішно пройти атестацію і зберегти психологічний комфорт і здоров’я – це можливо. Ситуація атестації стресогенна для більшості педагогів, навіть коли атестуються досвідчені вчителі з великим педагогічним стажем, робота яких була неодноразово відзначена позитивними відгуками. Часто підготовка до атестації та власне атестація негативно впливає на їх здоров’я. Вони хвилюються виступати перед атестаційною комісією.

Як провести бесіду з батьками й дитиною, щоб розв’язати проблемну ситуацію?

Як налагодити контакт із батьками, навчити їх конструктивних методів взаємодії та актуалізувати сильні сторони родини?

Важко переоцінити значення рідної мови у вихованні дітей. Адже мова є не тільки засобом спілкування, а й носієм інформації, засобом набуття знань, є скарбницею знань про свій народ, свою історію, свою Батьківщину. Чим освіченіша людина, писав К.Д.Ушинський, тим більше вона повинна цінувати перлини народної мови, оскільки у мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина, вся історія духовного життя народу. У мові передається найтісніший живий звʼязок між минулим, сучасним і майбутнім поколінням.

Удосконалити освітній процес з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагає насамперед періодичність проведення олімпіад з основ наук, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, конкурсів-знавців, інтелектуальних аукціонів, змагань, ігрових тренінгів, семінарів, інтелектуальних марафонів тощо. Кожному окремому закладу освіти є доцільним розробити власну концепцію розвитку творчої особистості, враховуючи специфіку установи та контингент здобувачів освіти. Корисною також буде попередня діагностика учнів за параметрами моделі творчої обдарованості спільно з психологом.

Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно долати ситуації, пов’язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але й необхідно також вказувати і на помилки, неточності.

Діти неминуче роблять помилки. І часто першою реакцією дорослих є незадоволення або обурення з приводу їхньої поведінки. Але якщо батьки навчаться тримати себе в руках і проявляти конструктивність у підході до проблеми та її вирішення, вони зможуть не тільки ефективно працювати з помилками й невдачами дітей, а й зберегти сприятливу емоційну атмосферу у стосунках з ними. Щоб домогтися цього, пропонуємо скористатися наступними порадами.

Дитинство – найважливіший період у житті дитини. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги і захисту. Формування ціннісної моральної та правової практики для найкращого забезпечення інтересів дітей – одне з найважливіших завдань, що стоїть перед усіма учасниками освітнього процесу. Захист прав дитини, забезпечення нормативів законодавчої бази потребує участі кожного педагога, батьків, оточуючих дитину дорослих. Навчання правам людини – це довготривалий процес і здійснюється він на всіх етапах навчання і виховання дитини.

Особливістю дитячого та підліткового віку є те, що будь-яка суттєва проблема, що має важкий, гострий чи тривалий характер, здатна порушити процес формування й розвитку організму, психічних особливостей і функцій особистості. Найжахливіше, що в результаті цього дитина може скоїти непоправне – суїцид.

Треба констатувати, що в Україні на загальнонаціональному рівні немає правдивої статистики з проблеми суїцидів. І єдине, чим ми можемо користуватися – це статистичні дані, які у відкритому доступі на джерелах Державної служби статистики України. Але з багатьох позицій ті дані не можуть вважатися вичерпними й задовільними.

Агресія – індивідуальна або колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди, або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Агресивність супроводжують:

✔ неадекватне самооцінювання (занижене або завищене),

✔ неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка;

✔ підвищена емоційна напруженість і тривожність;

✔ різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сімʼї, про ставлення до них однолітків,

✔ низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо.

Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб: задоволення потреб у спілкуванні; самовираження та самоствердження; реагування на неблагополучну обстановку в сімʼї та на жорстоке ставлення з боку батьків; досягнення значущої мети. Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка є своєрідним захисним механізмом. Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити вияв форм агресії.

Карантин в Україні – соціальний обмежувальний захід у зв’язку із поширенням у світі коронавірусу – це і виклик, і випробування для всієї соціальної сфери нашої держави. Проте, педагоги мають своє бачення адаптаційних процесів в освіті під час нього, свої поради, фахові секрети та «рецепти» карантинної змістовної діяльності. Співробітники виховної частини ХДВУФК №1 залюбки поділяться ними!

Чи памʼятаєте ви, як у дитинстві вели щоденник для друзів? Мабуть, такий зошит був у кожного – яскравий, з безліччю різнокольорових наліпок, написи різнобарвними шрифтами … За його оформленням можна було проводити години, і заповнювався він з особливою старанністю. У цьому різнобарвному зошиті були питання та завдання для друзів, які треба було виконати, серед них залишити подарунок та зробити сюрприз. Для цього формувалися спеціальні паперові конвертики з відповідними підписами. В них могли бути наліпки, іграшки, загини з написами – усілякі різноманітні забавки. Погодьтеся, це було надзвичайно захопливо!

Сьогоднішній вектор шкільної освіти спрямований у площину Нової української школи. Адже сучасна українська школа – це результат величезних змін, які сталися в системі вітчизняної освіти за останні роки. З реалізації Концепції «Нова українська школа» освітянська спільнота отримала творчі модернізаційні виклики, за яких змінюється як професійна місія педагога, так і середовище та умови її реалізації.

Законодавство України визначає освіту як цілісний процес, спрямований на забезпечення гармонійного розвитку дитини з урахуванням її індивідуальних задатків, нахилів, здібностей, культурних потреб. Відповідно, актуальним завданням освіти серед інших, є виховання також художньо-естетичних засад особистості дитини через відкриття їй світу мистецтва, зокрема музичного, залучення до нього і творчого освоєння. У сучасній практиці музика стає дієвим засобом розвитку особистості дитини, якщо в закладі освіти створюється сприятливе освітнє середовище, пропонуються якісний зміст освіти й педагогічні технології, забезпечується ефективна організація естетичного виховання.

Діти можуть обманювати за багатьма причинами. Брехня підлітків часто повʼязана з їхнім соціальним життям – з ким вони були і чим займались. Малеча може обманювати, щоб отримати перевагу або щоб захиститись проти небажаних наслідків. Діти можуть передбачати причину і наслідок, а також можливі проблеми. На певних етапах свого розвитку діти все більше хочуть приймати самостійні рішення, а батьки з найкращими намірами хочуть підтримувати контроль над сином чи донькою, що також може призводити до недомовок або брехні.

1. Відокремлюйте свої почуття від дій. Не осуджуйте дитину. Вона повинна відчувати, що її люблять. Пам’ятайте, щоб змінити вчинки дитини, треба розуміти її почуття і навчитися з ними поводитися.

2. Уважно вивчайте дитину – ви повинні знати стан здоров’я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового розладу повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченням або покаранням.

3. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалася емоційно захищеною, могла виговоритися, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

4. Якщо без покарання обійтися не можна, то нехай дитина обере його сама. Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків.

5. Караючи дитину, переконайтеся в тому, що вона розуміє, за що. Що звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки і засвоїти їх.

6. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є їх спільними.

7. Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити її дії в інше, дозволене русло. У цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни дитини.

При занятті спортом затрати енергії суттєво зростають за рахунок фізичних навантажень, крім того, збільшується робота внутрішніх органів, таких як: серце, легені та органів травлення.

Питання «чи я добра мама (батько)?» так чи інакше виникає у всіх батьків. У певний час чи за певних обставин. Однак, часом варто стати збоку і запитати себе чи когось, кому довіряємо, чи не хочемо ми раптом «занадто доброго»? І чи те, що ми робимо, насправді принесе в майбутньому добрий плід для нащадків? Бо у батьківській любові також можна допускатися помилок.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується різким посиленням інформаційної насиченості та інформаційної взаємодії, що є результатом процесів глобалізації і розвитку інформаційних і комунікаційних технологій. Дослідження змін, що відбуваються в інформаційних процесах показують, що інформаційна революція залишилася в минулому, і суспільство вступило в нову інформаційну еру. У новому глобальному інформаційному суспільстві реалізація життєвих цілей і проектів залежить від ступеня включеності людини в інформаційний простір. У цих умовах перед системою освіти виникають нові проблеми, пов’язані з формуванням компетенцій, що забезпечуватимуть адаптацію людей до нових умов життєдіяльності. Однією з таких компетенцій є медіаграмотність, яку можна визначити як здатність адекватно взаємодіяти з потоками медіаінформації: здійснювати пошук, аналізувати, критично оцінювати і створювати медіатексти за допомогою різних засобів масової інформації та комунікації, у всіх різноманітних їх формах. Наразі медіаграмотність визначають як ключову компетенцію в структурі професійної компетентності сучасного фахівця.