Поради психолога

Міністерство охорони здоров'я України нещодавно повідомило, що 8,9% психічних розладів українців пов'язані з хронічним стресом на тлі довгих бойових дій. Практично всі ми іноді відчуваємо тривогу, занепокоєння, або прояви депресії. Однак це не обов'язково означає, що ми хворі. Не завжди бути в психологічному ресурсі у такі часи - це норм. Якщо трапляються такі дні, коли нам страшно та особливо не вистачає почуття безпеки, ці техніки психологічної самодопомоги стануть у нагоді.

24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну. По українським мирним містам наносять ракетні і авіа удари. Люди ніде не почуваються в безпеці: окупанти обстрілюють спальні райони, “зелені коридори”, шпиталі і пологові будинки. Кілька мільйонів українців вимушено покинули домівки, шукаючи прихистку в містах на Заході України та за кордоном. Втім, багато тих, хто виїхав почуває провину, що не прокидається вночі від звуків сирен повітряної тривоги і спить у ліжку, на відміну від тих, хто залишився та ховається в укриттях. Що таке синдром вцілілого та як зменшити його симптоми? Як розмовляти з дитиною про війну? Як справлятися зі стресом? Як впоратись з синдромом “того, хто вижив” та зберегти емоційний зв’язок у тимчасовій розлуці з родиною? “Корисно для кожного” зібрали прості та дієві поради, аби допомогти.
Детальніше за посиланням: https://www.cinema.in.ua/korysno-dlia-kozhnoho-tsykl-rolykiv/?fbclid=IwAR1V7L7FwjhgmQ1br8jY50JO0OroH9nJTx-RulK1yg8PMtSGBM-A-AlYxlE

В результаті повномасштабного воєнного вторгнення рф багато українських сімей були змушені покинути домівки та переїхати до іншого регіону України або за кордон. Як допомогти дитині легше адаптуватися до нових умов життя на новому місці радить практичний психолог ХФКС Людмила ШЕВЧЕНКО.

Поради для батьків, як полегшити адаптацію дитини до нового місця проживання внаслідок вимушеного переселення:

1. Пояснюйте дитині, що відбувається та чому ви не можете повернутися додому.
2. Не ігноруйте запитань дитини. Якщо дитина не чує відповідь, то її стан погіршується.
3. Проговорюйте з дитиною, чим вона може займатися, де може погратися або спокійно посидіти.
4. Разом продовжуйте робити те, чим ви займалися «раніше» (стабільність та безпека).
5. Дитина повинна взаємодіяти з іншими людьми – це можуть бути психологи, арттерапевти, соціальні працівники, волонтери, а також інші діти.
6. Частіше обіймайте дитину (не менше 12 разів у день).
7. Не приховуйте почуттів (не обманюйте та не уникайте відповідей), надайте дитині безпечну інформацію про те, що вас турбує.
8. Дивіться дитині в очі, коли слухаєте її. Контакт через погляд «каже»: «Як ти?», «Як твої справи?», «Я поруч, тобі зараз важко, я готова (-вий)допомогти».
9. Не знецінюйте почуття дитини (дозволяйте плакати, боятися, сумувати та злитись). Кажіть, що це нормально.
10. Будьте уважним слухачем «страшних» історій вашої дитини.

Стрес – це захисна реакція організму на негативні зовнішні чинники. Коли вона тимчасова, людина справляється з подіями та продовжує жити нормальним життям. Однак в умовах воєнного стану, коли кожен день сповнений різноманітними факторами стресу, психіка людини виснажується, й організму важко справлятися з життєвими психологічними викликами. Особливо вразливі до психічного дисбалансу діти. Аби допомогти дитині впоратися зі стресом, практичний психолог ХФКС Людмила ШЕВЧЕНКО, радить виконувати з нею спеціальні тілесні вправи, що допоможуть стабілізувати психологічний стан та впоратися з наслідками стресу.

Новий рік вже дуже близько. Але наразі у нашій країні воєнний стан, і в багатьох навіть думки не вкладаються щодо того, що під час нього можливо мати святковий настрій, готуватися до свята, думати про це. Сьогодні давайте спробуємо подумати про те, чи це дійсно такі думки є доречними та як допомогти собі, якщо ви відчуваєте відчай або небажання напередодні свят.

1.  Від початку й упродовж навчального процесу демонструйте учням/вихованцям свою повну довіру до них.

2. Допомагайте учням/вихованцям формулювати мету і завдання уроку, що стоять як перед групою, так і перед кожним учнем.

3 Завжди відштовхуйтесь від того, що в учів/вихованців є внутрішня мотивація до навчання.

4.  Будьте для школярів джерелом різноманітного досвіду, людиною, до якої завжди можна звернутися за допомогою, потрапивши у складну ситуацію.

Одним із важливих пріоритетів освітнього процесу в ХФКС є створення соціально безпечного простору шляхом формування в учнів вміння правильно поводитись у небезпечних та критичних ситуаціях загрози життю, честі та гідності особистості, булінгу, мобінгу, надавати допомогу собі та іншим.

Проблема шкільного булінгу – це соціальна проблема всього світу. 

Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації надає для можливості своєчасного особистого звернення дитини про надання допомоги, покращення обізнаності дітей, куди їм можна звертатися по допомогу першочергово, контакти служб у справах дітей сільських, селищних, міських територіальних громад Харківської області.

Повний перелік спеціальних установ та закладів соціального захисту з контактними даними по районах Харківської області, міських ОТГ та м. Харкову наданий нижче.

Психологиня Катерина Гольцберг дає поради, як учителям і батькам максимально комфортно пережити карантин.

П’ять кроків до більш спокійного життя:

1. На час карантину обмежте інформаційний простір кількома сайтами, яким довіряєте. Не намагайтеся весь час моніторити новини.

2. Не концентруйтеся на тому, скільки людей померли – концентруйтеся на тому, скільки одужали.

3. Якщо маєте вільний час – читайте книжки, а не новини. Книжки дають можливість зануритися в інший світ.

4. Спілкуйтеся з тими, після спілкування з ким не відчуваєте пригнічення. Паніка легко передається.

5. Ставтеся до інформації критично. Перевіряйте її.

Психологиня Світлана Ройз розповідає, що робити, щоб повернути собі відчуття спокою і краще концентруватися під час карантину (і не тільки).

Карантин і соціальна дистанція – загальноприйняті кроки в усьому світі, направлені на подолання спалаху короновірусу. Недавні дослідження науковців вказують на те, що карантин негативно впливає на психічне здоров’я більшості людей.

Прояви можуть бути різні: тривога, порушення сну, порушення апетиту, режиму харчування, апатія, немотивована агресія та гнів, можлива депресія та посттравматичний стресовий розлад, загострення хронічних хвороб.

Стресовими факторамив даному випадку виступають порушення  звичного режиму життя, страхи бути зараженим, нудьга, недостатнє володіння інформацією або надмірна кількість різноманітної інформації, яка не дає змогу розібратися у дійсному положенні справ, фінансові втрати  тощо.

 

Карантин – це чудова  нагода побути з сім’єю, зміцнити чи відновити втрачені зв’язки

1. Як пройде карантинна ізоляція залежить від кожного члена сім’ї. Будьте відповідальні!

2. Встановіть правила. По-перше – це складання  алгоритму базового фізичного захисту, турботи про своє фізичне здоровя і близьких ( маски, гігієна, ізоляція).   По-друге,  коли і скільки часу батьки працюють, діти навчаються, займаються, читають самостійно, займаються фізичними навантаженнями тощо.  Потім скільки  часу та як  родина проводить разом.

3. Потрібно попередньо домовитися  про обов’язки кожного члена родини.

4. Зараз не час відвідувати та приймати гостей. Варто всім залишатися по своїх домівках. Коли  все минеться – наверстаємо!

5. Пам’ятайте, що дітям не вистачає живого спілкування з однолітками і в сім’ї має бути живе емоційне спілкування, яке не замінити будь-якою діяльністю.

6. Намагайтеся підтримувати  ініціативи членів родини зайнятися справами за бажанням або для душі.

7. Можете зайняти себе справами, які давно відкладали.

8. Підтягніть знання. Інтернет-сервіси допоможуть прослухати лекції чи пройти курси для підвищення кваліфікації, навіть освоїти нову спеціальність.

9. Відвідайте онлайн-бібліотеку, тетр, кінотеатр, музеї світу, виставки, різні країни тощо.