Поради психолога

• Сядьте зручно, погляньте на двері з кімнати і скажіть собі: “Вихід є”. Цією вправою можна впливати на панічні атаки.

• Щоб відчути контроль над ситуацією, можна малювати лабіринти і спіралі, проводити по них рукою. Це теж дає розуміння, що вихід є з будь-якої ситуації.

• Заплющіть очі й відчуйте, що ви виростаєте розміром від землі до сонця. Стаєте великими й неймовірно широкими. За вами – сили вашого роду, всі ваші знання, сертифікати, дипломи про вищу освіту. Проговоріть про себе слова: “Я доросла/-ий, я впораюсь”. Тоді, коли до вас звернеться дитина чи дорослий, який перебуває в більш вразливій позиції – ви зможете допомогти.

• Уявіть, що ви у великій сфері, що сяє. Відчуйте, наскільки це комфортно. Це відображення дитячого “я в будиночку”. Уявіть, що за межі сфери ви виводите все, що не стосується вашої території: чужі труднощі, інформацію про чужі долі, страхи. Ця вправа допомагає повернути відчуття кордонів.

• Поставте ноги на підлогу. У кожного на стопах є опори: дев’ять точок – п’ять пальців, три подушечки і п’ятка. Коли ви відчуваєте опору стоп – ваша увага стає більш стійкою. Але є люди-винятки, яким щоб сконцентруватися, потрібно розхитуватись.

• Зробіть вдих і довгий видих. Будь-яка вправа, де видих довший за вдих, заспокоює.

• Робіть щоденну практику “5 хороших новин”. На кожен палець згадуйте, що сьогодні було позитивного. Коли ви загинаєте пальці – цей позитив стає вашим.

• На карантині через відсутність руху може бути важко концентруватися. Щоб цього не відбувалося – достатньо хоча б десять хвилин вправ чи танців.

• Покладіть руку на голову і скажіть: “Привіт, моя голова, я рада твоєму поверненню”. Далі – “Привіт, щоки, рада вашому поверненню”. І так далі: плечі, груди, живіт… Після практики ви зможете відчути тепло і межі тіла. Це означає, що ви зможете відрізняти, де ваші емоції, а де чужі.

• Поставте будильник, щоб він дзвонив кожні півтори години. Під час дзвінків ставте собі три запитання: “Що я зараз відчуваю? Що я зараз хочу? Про що я зараз думаю?”. Наше тіло завжди з нами говорить і намагається дати нам сигнал. Якщо ми в контакті з тілом, воно завжди підкаже, що веде нас до більшого благополуччя.

• Складіть долоні метеликом і прикладіть до грудної клітини. Починайте постукувати з інтервалом удар на секунду. Це вправа для повернення спокою.

• Коли йдете – на кожен крок вимовляйте слово. Слово має означати стан, якого ви хочете досягти. Наприклад, “щастя”.

• Якщо у вас спалах паніки – можете трохи натиснути на очні яблука. Ви відчуєте, як зменшується частота серцебиття.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

https://www.youtube.com/watch?v=FMJ4EMURkL0