Методична робота

Під час проведення евакуації працівники закладу освіти мають діяти за такими правилами:

• евакуація здійснюється за звуковим сигналом, який у разі потреби активує адміністрація або особа, яка дізналася про мінування закладу;
• закрийте двері та вікна;
• у найкоротший строк необхідно визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони;
• нагадайте дітям про головну мету евакуації (їхня безпека) та правила евакуації;
• візьміть із собою шкільний аварійний набір, сумку для швидкої допомоги;
• не можна залишати дітей без нагляду з моменту повідомлення про мінування та до зникнення небезпечних умов;
• під час евакуації доцільно об’єднувати по два класи (один учитель очолює колону, а інший її завершує);
• дітей молодшого віку, з інвалідністю і хворих потрібно евакуювати насамперед;
• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування в небезпечній зоні дітей;
• виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникли небезпечні умови;
• евакуація здійснюється до визначеного місця (визначається під час тренувальних навчань);
• після прибуття на визначене місце перевірте наявність усіх дітей за списком.
• залишайтеся зі своїм класом і просіть нікуди не розходитися;
• якщо небезпечні умови зникли, проведіть зворотну евакуацію до класів.

Необхідно навчати стандартним процедурам і правилам безпеки учнів. Це чотири прості поради:

1. Не говори – щоби чути вчителя!
2. Не біжи – щоби не постраждати!
3. Не штовхайся – щоби не постраждали інші!
4. Не повертайся – щоби залишатися в безпеці!

Місце збору, до якого всі мають прямувати у випадку евакуації, визначається заздалегідь. Кожен клас має зайняти визначене місце у строю і не може його змінювати без розпорядження директора. Коли клас прибув на місце, необхідно одразу провести перекличку, після чого кожна відповідальна за евакуацію особа повідомляє директору про кількість евакуйованих. Якщо когось із дітей немає, необхідно негайно доповісти керівнику закладу освіти та керівнику підрозділу ДСНС України про відсутніх, та вказати місця, де вони б могли перебувати.

Як пояснити дітям, що відбувається:

1. Говоріть із дітьми. Не варто думати, що вони не зрозуміють чи злякаються ще більше. Що справді лякає, так це невідомість – дитина, яка не може зрозуміти, що саме та чому відбувається, стресує ще більше. Тож виділіть час та поспілкуйтеся з учнями заздалегідь про дії у разі виникнення надзвичайної ситуації.

2. Поясніть, що ви поруч. Діти мають знати, що на випадок надзвичайних ситуацій розроблені детальні інструкції, завдяки виконанню яких можна звести ризики до мінімуму. Ви чудово розумієтеся на цих інструкціях та знаєте алгоритм дій, як і інші вчителі, тож учні можуть бути впевнені: їм підкажуть, як діяти правильно. І тут важливо донести до школярів, що у випадку надзвичайної ситуації головний саме вчитель, його потрібно слухатися і слухати (і дуже уважно!).

3. Не панікуйте, але й не применшуйте рівень загрози. Так, будь-яка надзвичайна ситуація – це стрес, навіть хибні повідомлення про замінування. Звісно, все це неабияк нервує. Але панікувати та залякувати категорично не можна! Утім, не варто і ставитися до ситуації зверхньо. Краще обрати золоту середину.

4. Проводьте тематичні виховні години. Усі вчителі мають знати правила евакуації зі шкільної будівлі в разі надзвичайної ситуації. Але і учні теж! Проводьте виховні години, присвячені діям під час евакуації, роздрукуйте правила поведінки в надзвичайних ситуаціях та роздайте дітям (або повісьте у класному куточку). Також варто пояснити школярам, що всі ці заходи проводяться не для того, щоби налякати їх, вони потрібні для тренування.

Як має діяти керівник закладу освіти:

Отримавши інформацію про замінування, директор має одразу повідомити про це відповідні служби, організувати оповіщення та евакуацію учасників освітнього процесу

Після сигналу тривоги керівник закладу освіти має прибути до заздалегідь визначеного місця збору, сюди ж має надходити інформація від усіх підрозділів про перебіг евакуації.

Також керівник закладу освіти повинен:

• довести інформацію щодо події до управління освіти та засновника закладу;
• здійснювати керівництво евакуацією людей до прибуття працівників ДСНС України. У разі загрози життю людей – негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;
• організувати перевірку наявності всіх учасників освітнього процесу, евакуйованих із будівлі; направити для зустрічі працівників ДСНС України та інших служб особу, яка добре знає підʼїзні шляхи до закладу освіти;
• вивести з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей;
• організувати охорону небезпечного місця шляхом спостереження здалеку;
• не допускати сторонніх осіб до небезпечного місця, доки не прибули фахівці;
• припинити всі роботи, не повʼязані з заходами щодо евакуації;
• організувати відключення мереж електропостачання і газопостачання, зупинку систем вентиляції та кондиціонування повітря тощо;
• забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації, від можливих пошкоджень внаслідок вибуху;
• інформувати керівника аварійно-рятувальної служби підрозділу про наявність людей у будівлі.

Якщо небезпека ліквідована, необхідно повернутися до класів, дотримуючися тих самих правил.

Як діяти, якщо до закладу освіти зателефонували та повідомили про замінування:

• не кидати слухавку одразу, небхідно уважно вислухати того, хто телефонує, спробувати зʼясувати його вимоги та отримати додаткову інформацію (під час розмови варто звернути увагу на нюанси та спробувати за голосом визначити стать і приблизний вік особи);
• можна зробити вигляд, що ви погано чуєте співрозмовника, а отже попросити повторити повідомлення, ставте уточнювальні запитання щодо місця та часу реалізації погрози, про мотиви. Якщо можливо, його варто записати на диктофон (також зверніть увагу на будь-які фонові звуки (музику, шум вулиці та машин – усе це допоможе визначити, звідки надійшов дзвінок);
• після завершення розмови необхідно сповістити про неї адміністрацію закладу освіти, відповідні служби.

Щиро сподіваємося, що на практиці ця інформація вам не знадобиться. Але коли ми попереджені та знаємо, що робити, ми можемо мінімізувати ризики.