Сторінка для батьків

Пам’ятки для батьків «Профілактика суїцидальної поведінки серед дітей»

Останнім часом склалася загрозлива ситуація в підлітковому середовищі
у зв’язку з небезпечними «іграми», які поширюються в Інтернеті.

У соціальних мережах та платформах з`являється все більше
небезпечних челенджів, розповсюдженню яких сприяють анонімність, безкарність, масштабність і швидкість. Йдеться про так звані «смертельні квести», які ширилися соціальною мережею TikTok, Snapchat, «суїцидальний челендж Момо» тощо. У даному контексті, можливо розглядати такі челенджі як прояв буліциду, тобто загибель внаслідок кібербулінгу - інформаційного терору, що передбачає систематичні жорстокі дії з боку булера з метою нашкодити, порушити права жертви на безпечне здоров’я і життя засобами інформаційно-комунікативних технологій.

З огляду на поширення цих небезпечних квестів, варто розуміти, що вони є відображенням проблем не лише дітей, а й суспільства загалом, насамперед у ставленні дорослих до дітей. Найбільшу загрозу віртуальний інформаційний простір становить саме для підліткового віку. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин. Небезпека Інтернету для підлітків, які мають схильність до суїцидальних настроїв, полягає в тому, що там пропонується
дуже багато доступних способів самогубства; легко можна знайти компанію однодумців; виникає і зміцнюється переконання, що «це і є вихід»; створюється ореол романтики навколо смерті й всього, що з нею пов'язано.

Відомо, що провідним видом діяльності в підлітковому віці є інтимно-особистісне спілкування, у процесі якого формуються індивідуальні цінності, ставлення до багатьох аспектів «світу дорослих», навички міжособистісного розуміння, емоційні прив’язаності, емпатія, спрямованість особистості та ін.
Підліток прагне отримати новий досвід, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання бажаного: якщо виконаєш челендж краще, яскравіше, надихнеш аудиторію повторити, то тебе визнають. Однак, несформована психіка, соціальні невдачі, бажання втекти від реальних проблем, пандемічна ізоляція у сукупності з постійним нав’язуванням популярних вірусних челенджів, знижує критичність підлітка до обраного ним тренду.

Тут доречно зауважити, що деякі підлітки надто часто чують на свою адресу негативні оцінки та з боку однолітків, і з боку дорослих; наслідком чого є виникнення аутоагресивних думок і аутоагресивної поведінки. Нерозуміння,  байдужість батьків до проблем, які хвилюють підлітків, зверхність або, навпаки, надмірний контроль та гіперопіка, штовхають їх до все тривалішого спілкування в соціальних мережах. Тому особливу увагу слід приділяти підліткам, які виглядають пасивними, тихими, замкненими, відлюдними. Саме ця категорія зазнає високого ризику мережевої залежності та суїцидальної поведінки.

Профілактика залучення здобувачів освіти до смертельних квестів буде ефективною за умов налагодженої співпраці як фахівців психологічної служби, так і педагогів, батьків. Тому важливим є питання підвищення компетентності педагогів та батьків щодо елементарних уявлень про індикатори, які свідчать про зростання суїцидальних тенденцій серед підлітків. До таких індикаторів відносяться особливості життєвої ситуації, панівних настроїв підлітка, когнітивної діяльності та вербальної поведінки, які свідчать про підвищений ступінь суїцидального ризику.

  Поради батькам, якщо дитина користується мережею та зареєстрована в
соціальних мережах :
1. Зверніть увагу на сторінку дитини: на псевдонім, аватарку (головну фотографію профілю), відкритість або закритість аккаунту, групи, у яких є підліток, а також на те, чим наповнена сторінка: відеозаписи, фотографії та друзі. Якщо профіль сторінки закритий навіть від вас, постарайтеся акуратно з'ясувати, з якої причини.
2. Незалежно від віку дитини скористайтеся програмним забезпеченням, що допомагає фільтрувати та контролювати інформацію, але не покладайтеся повністю на нього. Ваша увага — головний метод захисту.
3. Перевірте, з якими іншими сайтами пов'язаний соціальний сервіс Вашої дитини. Сторінки Вашої дитини можуть бути безпечними, але можуть і містити посилання на небезпечні або небажані сайти.
4. Заохочуйте Ваших дітей повідомляти про все дивне або відразливе і не дуже гостро реагуйте, коли вони це роблять (через побоювання втратити доступ до Інтернету діти не говорять батькам про проблеми, а
також можуть почати використовувати Інтернет потай від батьків, наприклад, ночами).
5. Будьте в курсі мережевого життя Вашої дитини. Цікавтеся, хто їх друзі в мережі, так само як цікавитеся реальними друзями.
6. Постарайтеся захистити своє чадо від подібних новин про суїцид. В жодному разі не називайте назву препаратів! Розкажіть про небезпеку передозування і про кримінальну відповідальність, яка загрожує людині, що схиляє до суїциду.

20 порад батькам, які допоможуть не тільки навчити дітей «цифровій
гігієні», але й захистити їх від багатьох інтернет-загроз.
1. РОЗМОВА. Відкриті та чесні розмови про онлайн-життя вашої дитини – один з кращих способів захисту від кібершахраїв, неналежного контенту та інтернет-цькування.
2. ВІРТУАЛЬНІ ДРУЗІ. Застерігайте дітей, що не завжди віртуальні друзі – це ті, за яких вони себе видають.
3. «ІНТЕРНЕТ-ДВЕРІ». Ваша дитина знає, що не можна відкривати двері незнайомцям? То навчіть її також не відповідати незнайомцям в мережі.
4. ПОСИЛАННЯ. Навчіть дитину не відкривати незнайомі посилання.
5. ПРИВАТНІСТЬ. Ваша дитина повинна розуміти поняття та не залишати у соцмережах особисту інформацію на кшталт домашньої адреси або адреси школи, імен батьків чи номерів банківських карт.
6. АНКЕТИ. Навіть якщо після заповнення анкети на сайті чи у соцмережі на дитину чекає приз, вона повинна розуміти всі ризики та ігнорувати «привабливі» пропозиції.
7. ГЕОМЕТКИ. Попросіть дитину не ставити геометки в місцях, де вона часто буває.
8. ІНТЕРЕСИ. Дорослі повинні знати, у яких групах у соціальних мережах спілкується їхня дитина, або мати доступ до перегляду цих чатів обов’язково з попередженням про це дитини, інакше є ризик втратити довіру.
9. КОРИСНІ ДОДАТКИ. Встановіть на телефон дитини додаток, який буде відстежувати та показувати її місцеперебування (Kaspersky Safe Kids, Google Family Link, Kids Place та ін..).
10. ІНТЕРНЕТ ПАМ’ЯТАЄ ВСЕ. Тому дуже важливо навчити дитину спілкуватися в ньому так, щоб не було соромно за висловлювання, розміщені фото, відправлені файли.
11. МЕРЕЖЕВИЙ ЕТИКЕТ. Як і в реальному житті, ваша дитина повинна навчитись поважати приватність інших, не розпалювати конфлікти та ділитися тільки перевіреною інформацією.
12. ПЕРЕХІД У РЕАЛЬНІСТЬ. Ваша дитина повинна знати, що зустрічатись у реальності з незнайомими людьми з Інтернету – це дуже небезпечно!
13. ІНТИМНІ ФОТО. Дитина не повинна викладати або відправляти свої інтимні фото НІКОМУ І НІКОЛИ!
14. ПАРОЛІ. Ніхто не повинен знати логіни та паролі вашої дитини, крім неї та вас, якщо ви про це домовились.
15. «НІ!». Навчіть дитину говорити це слово завжди, коли хтось незнайомий, або навіть друг пропонує зробити щось недозволене або виконати прохання.
16. КОМПРОМІС. Тотальний контроль онлайн-життя може привести до конфліктів та недовіри між вами та дитиною. Йдіть на компроміси та домовляйтесь із дитиною.
17. ОНЛАЙН-ДРУЖБА. Насолоджуйтесь онлайн-простором разом із дитиною: переписуйтесь, кидайте один одному фото та смішні відео. Будьте підтримкою та другом своїй дитині.
18. ДЕНЬ БЕЗ ТЕЛЕФОНУ. Регламентуйте час проведення вашої дитини у мережі в залежності від її віку. Маленьким дітям давайте телефон за розкладом, а дорослим запропонуйте хоча б один день на тиждень відмовитись від онлайн-життя.
19. КІБЕРБЕЗПЕКА У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ. Запропонуйте курс кібербезпеки у вашому закладі освіти.
20. БАТЬКІВСЬКИЙ ПРИКЛАД. Тільки власний приклад батьків, які сприймають Інтернет виключно як засіб отримання інформації, а не як місце, де можна приховатись від проблем, допоможе вам донести всі ці правила вище.