3 грудня — Міжнародний день людей з інвалідністю
В рамках всеукраїнської акції 16 днів проти насилля, в цей день у ХФКС під керівництвом практичного психолога закладу за участі здобувачів освіти було проведено просвітницько- профілактичний захід: "Безбар'єрність. Ми єдині!"
Мета: усвідомлення життєвих проблем людей, які потребують особливої уваги та милосердя; розвиток толерантності, милосердя, активної соціальної дії, доброчинності при спілкуванні з однолітками, які мають обмежені фізичні властивості.
Було створено пам'ятку "Залишаймося чуйними"
1. Що важливо врахувати у взаємодії з людьми з обмеженими фізичними властивостями?
Не поспішай «рятувати» або допомагати без запиту.
Наприклад, ти бачиш людину на кріслі колісному біля пандуса й хочеш допомогти. Не хапай крісло одразу - це порушення особистих кордонів людини.
Запитай: «Чи потрібна вам допомога?». І поважай відповідь, навіть якщо це буде «ні».
2. Звертайся напряму.
Якщо людина прийшла з супроводжуючим, говори саме з нею, а не з її супутником.
Наприклад: не «Що вона хоче замовити?»,
а «Що ви хочете замовити?». Це базова повага до особистості.
3. Слова мають значення.
Не використовуй слова, які можуть принижувати. Замість «інвалід», «неповносправний» скажи «людина з інвалідністю».
Це не просто про коректність — це про людяність.
4. Не торкайся без дозволу.
Крісло колісне, милиці чи собака-поводир — це частина особистого простору людини.
Запитай, перш ніж торкатися: «Чи можна я допоможу піднести вашу річ?».
5. Будь терплячим/чою.
Якщо у людини є порушення мовлення, не перебивай і не «доповнюй» її фрази.
Дай час висловитися. Наприклад, слухай уважно, навіть якщо це займе трохи більше часу, ніж ти звик/ла.
6. Забудь про стереотипи.
Не припускай, що ти знаєш, чого хоче або на що здатна людина.
Наприклад, людина на кріслі колісному не обов’язково потребує допомоги з покупками, а людина з порушенням зору може користуватися смартфоном краще за тебе.
Просто запитай, якщо не впевнений/а.
7. Не жалій — підтримуй.
Фрази типу «Я не уявляю, як ви це витримуєте!» можуть віддаляти.
Замість цього скажи: «Мені дуже подобається ваш підхід» або «Ви надихаєте!».
Чуйність починається з маленьких кроків:
Під час розмови дивися людині в очі, не поспішай, уникай зайвого драматизму. Якщо людина погано чує — говори повільно, чітко, і так, щоб вона могла читати з губ.
Головне — бачити не обмеження, а людину. Ми всі хочемо одного: бути почутими, прийнятими та відчувати себе гідними поваги.
Пам'ятаймо: справжня інклюзія починається з простих жестів доброти та поваги. Це про хоч і невеличкі, але щоденні кроки, які роблять світ теплішим для кожного
