Новини

Прокрастинація – це модель поведінки, за якої відбувається добровільне відкладання запланованих дій, тобто відкладання справ на потім (з лат. «перенесення на наступний день»). Основна відмінність прокрастинації від ліні полягає у тому, що в прокрастинаторів присутні негативні емоційні переживання, які виникають через невиконання запланованих або необхідних справ. Для ліні ж характерна байдужість щодо наслідків бездіяльності чи затримки виконання запланованих завдань.

Причинами прокрастинації можуть бути:

• відсутність самоконтролю та не сформованість навичок тайм-менеджменту;
• наявність відволікаючих чинників;
• недооцінювання кількості часу, який знадобиться для виконання певного завдання;
• брак мотивації;
• страх невдачі;
• втома, депресія, стрес;
• зловживання психоактивними речовинами та різні види залежностей.

Розрізняють активну та пасивну форми прокрастинації. Активна є навмисним відкладанням справ на потім, що дає змогу досягати необхідних результатів навіть за наявності відволікаючих чинників (наприклад, звичка виконувати справи в останню мить, але все ж таки вкладатись у термін). Пасивна прокрастинація – це поведінка, яка супроводжується невпевненістю у собі, відсутністю самоконтролю, тривогою та занепокоєнням через недотримання термінів виконання завдань.

Прокрастинація у підлітків може виникати внаслідок синдрому дефіциту уваги, суворого виховання, негативних (травмувальних) подій або переважання негативних емоцій від виконання певних справ. Підліткова прокрастинація нерідко впливає на успішність, оскільки освітня діяльність є основною в цьому віці.

Прояви прокрастинації у підлітків можуть бути наступні:

• незадовільні оцінки через схильність багаторазово відкладати підготовку;
• стрес, тривожність, депресія;
• низька самооцінка, агресивність.

Щоб упоратися з підлітковою прокрастинацією, слід враховувати гендерні відмінності. Наприклад, дівчата більш схильні до негативних емоцій і переживань порівняно з юнаками. Звісно, у кожному випадку необхідний індивідуальний підхід.

Як можна боротися з прокрастинацією:

• необхідно планувати свою діяльність з деталізацією термінів і розстановкою пріоритетів, розбивати найбільш складні, великі завдання на дрібні, легко здійсненні та зрозумілі кроки, що не забирають багато часу та енергії;
• аналізування страхів: за страху помилитися чи зазнати невдачі можна уявити найгірший з можливих результатів і продумати шляхи вирішення ситуації;
• допомога з пошуком мотивації підлітка у навчанні та виконанні справ, знаходження вигідних або приємних особистих мотивів у справах і завданнях, виконання яких зазвичай відкладається;
• складання щоденного плану необхідних дій, тобто т.зв. чек-листа, в якому можна відзначати виконання справ);
• розвиток самоконтролю (наприклад, відмова від використання соціальних мереж під час виконання запланованих завдань);
• усунення чи ігнорування відволікаючих чинників;
• дотримання режиму дня;
• пом՚якшення проявів стресу (наприклад, освоєння дихальних вправ);
• розробка разом з підлітком системи винагороди та заохочення за виконання справ;
• відмова від агресивної самокритики;
• ведення щоденника (для відстеження динаміки проявів прокрастинації).

Для підлітків можуть бути характерні також надмірний перфекціонізм (бажання виконати все ідеально), проблеми в школі чи конфлікти з однолітками. Батьки можуть поговорити з дитиною чи звернутися по допомогу до психолога.