Інформаційна сторінка

З метою формування нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, узагальнення розуміння про місце та можливості педагогів у системі протидії булінгу (цькуванню) для вихователів, помічників вихователів коледжу за участі заступника директора з виховної роботи Наталії МОШЕНСЬКОЇ та юрисконсульта Олени СОКОЛОВОЇ був проведений семінар-практикум «Протидія та попередження булінгу (цькування) у закладі освіти». На заході було обговорено особливості формування ціннісних ставлень та навичок, які потрібні, щоб уникнути та запобігти проявам насильства, безконфліктного спілкування, ненасильницької поведінки.

За результатами роботи семінару-практикуму практичним психологом для вихователів коледжу була сформована та надана «Памʼятка-поради щодо протидії булінгу (цькуванню) у закладі освіти.

ПАМʼЯТКА-ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЮ
ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

склала: практичний психолог ХФКС
Людмила ШЕВЧЕНКО

Поради психолога щодо протидії булінгу (цькуванню)

Пояснення: Іноді з причин робочого перевантаження, побутових проблем, вихователь може здійснювати невірні кроки, повʼязані безпосередньо із роботою. І все ж таки, є визначені речі, які вихователь не повинен робити.

Вихователь не повинен забувати про силу свого слова та своїх дій. Тому слова завжди слід обирати обережно. А дії повинні бути завжди професійними.

Що вихователь ніколи не повинен казати
«Мені все одно, як мої вихованці до мене ставляться»

Як педагог, ви повинні обовʼязково турбуватися про нормальні відносини з вихованцями, з елементами довіри. Ефективне виховання, освіта повʼязані з мотивацією, зацікавленістю вихованців, яких може досягти той вихователь, якому довіряють.

«Ти ніколи не зможеш цього зробити»

Вихователь повинен завжди заохочувати, а не протидіяти вихованцю. Жоден вихователь не має права виносити вироки вихованцям. Він може тільки показати перспективи, відкрити вихованцю двері у майбутнє. Коли ми виносимо вирок вихованцям, то встановлюємо межовий поріг того, що вони можуть досягти.

«Ти – ледацюга!»

Коли вихованцю постійно говорять, що він ледацюга, це укорінюється у ньому та стає частиною його особистості. Багато хто з вихованців втрачає мотивацію до навчання як «ледацюга». Замість вироку вихователь повинен пізнати вихованця краще та визначити основну проблему його поведінки. Як тільки це визначиться, вихователь зможе допомогти вихованцю, надаючи інструменти для подолання перепон.

«Це нерозумне, дурацьке запитання!»

Вихователь завжди повинен бути готовим відповісти на запитання вихованця. Коли вихователь відмовляється відповідати на питання, це порушує зворотній звʼязок комунікації та руйнує довіру до дорослого.

«Треба було слухати!»

Кожна людина розуміє по різному. Задача вихователя – впевнитис, що кожен вихованець розуміє зміст його слів. Деякі вихованці потребують більш чітких пояснень та інструкцій.

Чого вихователь ніколи не повинен робити:
Вихователь ніколи не повинен ставити себе в конфліктну ситуацію з вихованцем.

Завжди є точка відліку, коли ще можна зупинити чи повністю ліквідувати конфліктну ситуацію. Вона часто починається з несуразного коментаря, або поведінкової оцінки, яку дає вихователь.

Вихователь повинен слідкувати за тим, щоб не втратити «точку незворотності», тому що потім процес важко зупинити.

Вихователь ніколи не повинен розмовляти про іншого педагога з батьками, учнями або вчителями.

Замість цього необхідно порадити батькам або учням звернутися до даного педагога або до директора закладу освіти. Окрім цього, вихователі не повинні розмовляти в кулуарах з колегами про інших вихователів та надавати їм оцінку. Це створить конфлікт у педагогічному колективі, що відобразиться на загальній роботі з виховання.

Вихователь ніколи не повинен принижувати вихованця, підвищувати на нього голос, вішати ярлики.

Навіть тоді, коли вихованці намагаються роздратувати вихователів, ті повинні залишатися спокійними та зібраними. Якщо вихователь вступає в конфлікт з одним вихованцем, він втрачає контроль над колективом учнів.

• Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
• Якщо вихователь проявляє до дитини ворожість, вихованець вчиться агресивності.
• Якщо дитина виховується в доріканнях, вона вчиться не сприймати інших людей, не формується емпатія.
• Якщо вихованця хвалять, він вчиться бути благородним та вчиться вірити у себе.
• Якщо дитина виховується в розумінні та дружбі, вона вчиться знаходити любов в цьому світі.

Правила відносин:

Сприймати вихованця таким, яким він є. Не боротися з його природою, не переробляти, а розвивати те, що вже є та вирощувати те, чого поки немає.

Не роздратовуватися на вихованця, на його помилки в поведінці, які можуть повторюватись. Дитина має на них право. ЇЇ шлях – шлях помилок та проб. Потрібно терпіння. Вихователь повинен бути впевнений, що кожен вихованець талановитий та цікавий як особистість.

Віноситись до вихованця так, нібито він вже став таким, яким вихователь хотів би його бачити. Якщо вихователь хоче, щоб дитина була доброю, чесною, працьовитою, відповідальною, то потрібно вести себе з нею так, нібито вона вже така. Виховна задача є такою, щоб організувати діяльність таким чином, щоб вихованець відчув себе розумним та благородним.

Робота з дітьми вимагає дотримання наступних правил:

Вихователь не повинен дозволяти собі негативних висловлювань з приводу зовнішніх та внутрішніх недоліків вихованця в присутності інших людей.

• Вихователь не повинен дозволяти образ дитини з боку інших дітей.
• Не можна триматися ізольовано від дітей.
• Вихователь не повинен проявляти самоуправства в моменти непокори вихованця.
• Вихователь не повинен створювати стресові ситуації для учнів та колег.
• Вихователь не повинен бути безучасним до недисциплінованості дітей.
• Вихователь не повинен займатись своїми особистими питаннями у робочий час.
• Вихователь не повинен зʼясовувати питання за допомогою сили.
• Вихователь не повинен проводити бесіди на заборонені теми в присутності дітей.
• Вихователь не повинен перекладати свій поганий настрій на дітей.
• Вихователь не повинен принижувати дітей та сміятися з них.
• Не можна забороняти будь-що, а потім дозволяти те ж саме.