Педагогічний діалог «Домашнє насильство. Булінг (цькування): інтеграція ресурсів, відновлювальний підхід» (антологія за напрямом комунікаційної та емоційно-етичної компетентності)
Згідно з концепцією Нової української школи, ключовими компетентностями, які мають бути сформовані в школі, є соціальні й громадянські. Йдеться про всі форми поведінки, потрібні для ефективної й конструктивної участі в громадському житті, в сім’ї, на роботі; про вміння працювати з іншими на результат, попереджати й вирішувати конфлікти, досягати компромісів. Формування саме цих компетентностей, а також поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі й гідності, фізичного або психічного насильства, до дискримінації за будь-якими ознаками визначено як одну із засад державної політики у сфері освіти відповідно до Закону України «Про освіту».
Формування соціальних та громадянських компетентностей сприяє побудові освітнього процесу на засадах відновлювального підходу в освіті. Це системний підхід до вирішення конфліктних ситуацій, який передбачає відновлення порушених конфліктом соціально-психологічного стану, зв’язків та відносин у житті його учасників та їхнього соціального оточення; виправлення спричиненої конфліктом шкоди. Відновлювальна шкільна культура приводить до позитивних відносин у шкільному співтоваристві: збільшує залученість учнів до шкільного життя та підвищує їхню загальну успішність. Створення відновлювальної культури – це спільний шлях усього колективу.
На виконання заходів Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 №145 у ХФКС за участю практичного психолога, завідувача бібліотеки зі співробітниками виховної частини у рамках циклу навчальних семінарів і тренінгів за напрямом комунікаційної та емоційно-етичної компетентності був проведений захід у формі педагогічного діалогу за темою «Домашнє насильство. Булінг (цькування): інтеграція ресурсів, відновлювальний підхід».
Педагогічний діалог відбувався за такими векторами:
- обʼєднання всієї школи навколо спільної ідеї ненасильницького співіснування, залучення до комплексу заходів усіх учасників освітнього процесу;
- обґрунтування відновлювального підходу (принципу «не звинувачувати»), з акцентом на спільно узгоджені правила, наслідки і відновлення цінностей, які були порушені, а не на покарання;
- підвищення обізнаності щодо проблеми насильства в суспільстві;
- запровадження багаторівневих заходів (загальношкільні – колективні – індивідуальні);
- проведення тренінгів для педагогів щодо алгоритмів виявлення та реагування на ситуації насильства стосовно дітей;
- надання дітям соціальних та емоційних навичок, необхідних для боротьби з насильницькою поведінкою, супровід та медіація дітей-агресорів, тих, хто постраждав від насильства, і дітей-спостерігачів ситуації насильства;
- інтеграція теми протидії насильству в звичайні навчальні програми та інші заходи;
- узгодження процедурних протоколів, алгоритмів для реагування на випадки насильства.
