Освітня година "Медіаграмотность та інформаційна гігієна"
13 травня у ХФКС практичний психолог Людмила ШЕВЧЕНКО провела для здобувачів освіти годину психолога з теми: "Медіаграмотность та інформаційна гігієна"
Головна мета заходу – познайомити учасників з такими поняттями як: інформаційна гігієна, пропаганда та фейки.
Допомогти зрозуміти їм, як ЗМІ, за допомогою неправдивої інформації, здійснюють вплив на кожного з нас.
Звернути увагу на соціальні мережі, які за останні роки перетворилися на потужний канал інформації та інструмент впливу.
Звернути увагу на соціальні мережі, які за останні роки перетворилися на потужний канал інформації та інструмент впливу.
Кожен з нас знає: щоб почуватись фізично добре, ми маємо дбати про те, що споживаємо, якої якості продукти їмо. Ми перевіряємо термін їх придатності, миємо руки перед тим, як сідати за стіл. Але чи настільки ж ретельно ми підходимо до інформації, яку споживаємо?
Інформаційна гігієна: як не загрузнути в медійному «смітті»
Кожен з нас знає: щоб почуватись фізично добре, ми маємо дбати про те, що споживаємо, якої якості продукти їмо. Ми перевіряємо термін їх придатності, миємо руки перед тим, як сідати за стіл. Але чи настільки ж ретельно ми підходимо до інформації, яку споживаємо?
Психоаналітик У. Біон стверджував, що «задля розуміння процесів, задіяних у мисленні, має сенс використовувати як модель системи травлення».
За його думкою, будь-яка інформація, яку ми споживаємо, також проходить через процеси поглинання, перетворювання, розщеплення, засвоєння корисного ти утилізації непотрібного.
Медійний простір наразі переповнений інформацією про війну – і правдивою, і ні. І це стає дедалі токсичнішим.
Наша амигдала постійно перебуває у збудженому стані і, як наслідок, відбувається викид адреналіну, який збуджує і підвищує агресію і лють.
Якщо ми не встигаємо відреагувати їх (а найчастіше ми не встигаємо), вони можуть трансформуватись в почуття безсилля та провини.
Тому метою інформаційної гігієни є фокус на споживання максимально корисної інформації та зниження впливу тієї, яка негативно впливає на наше психічне, фізичне і соціальний добробут.
Існує 7 базових правил, які допоможуть ефективніше фільтрувати інформацію під час війни. А саме:
Перше правило: визнати
Половина українців думає, що вони вміють відрізнити правду від брехні в інформаційному просторі. Проте лише 3–11 % наших співгромадян можуть це зробити. Саме з розуміння та визнання проблеми починається формування інформаційної гігієни.
Друге правило: зрозуміти розрізненість інфополя
У новинній стрічці ми зустрічаємо різне:
Реальні новини й ті, які вигадали заради хайпу, вподобайок, поширень, коментарів;
Фейки та ворожі інформаційні спецоперації;
Наші інформаційні спецоперації, які ми проводимо по росіянах.
Важливо ставити собі запитання:
Чому я це зараз передивляюсь?
Хто це транслює?
Якої мети хоче досягти?
Коли ми це розуміємо, можемо коригувати своє ставлення до інформації та свою поведінку.
Третє правило: білий список медіа
Щоб його створити, вибери три-п’ять медіа з «Білого списку» Інституту масової інформації. Насамперед читай новини та аналітику в них.
Лише зрозумівши об’єктивну реальність, переходь на інші інформаційні канали, де немає стандартів і фільтрування інформації.
Четверте правило: аудит
Виконай аудит свого інформаційного поля:
Facebook – переглянь список своїх друзів і сторінок. Видали зайве.
YouTube – переглянь відео, які відеохостинг рекомендує тобі. Натисни «Не цікавить» (справа за трьома крапками), якщо відео не відповідають твоїм інтересам чи є сміттярками.
Google – встанови український інтерфейс і гугли українською.
Viber, Telegram – переглянь чати та спільноти, до яких ти доданий/а. Відпишись від ресурсів-сміттярок.
Вікіпедія – не використовуй російську версію.
П’яте правило: не допомагати ворогу
Зараз росія буквально моніторить інформаційне поле – знаходить усі точки болю українців та через розповсюдження провокаційної інформації створює розкол в суспільстві.
Що із цим робити?
Якщо ти натрапив/ла на інформацію, яка емоційно «чіпляє», перед тим як поширити її, постав собі запитання:
Чим і для кого буде корисним розповсюдження цієї інформації?
Задля чого я роблю даний репост? Якої мети хочу досягти ?
Чи не зашкодить це країні?
Якщо бачиш у своїх коментарях сварки та незвичну залученість аудиторії, це привід ще раз відповісти на запитання «Чи не шкодить це зараз країні?
Якщо твоя відповідь «Так, може зашкодити», ніколи не пізно видалити пост.
Шосте правило: розпізнавати слід фейку
Розпізнати слід фейку можна, звернувши увагу на емоцію, яку викликає інформація.
Якщо ти бачиш інформацію, яку хочеш почути, або яку ми всі боїмося почути — варто насторожитися та прискіпливо її перевірити.
Сьоме правило: не брати інформацію з російських джерел
Буває, виникає спокуса перевірити, що там у ворожому лігві відбувається. Але слід пам’ятати, що його переповнено брехнею.
Якщо ти хочеш дізнатися «що там на росії», то краще прочитати іноземні медіа чи українські з «білого списку». Вони пишуть про це, очистивши інформацію від маніпуляцій ворога.
Бережи себе.
Твоє психічне здоров’я і добробут важливі!