Конференція присвячена Європейському дню захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильств
Сексуальне насильство є болючою темою й у мирний час, проте під час війни проблема загострюється. З кожною звісткою про звільнені території, на жаль, стає відомо про нові випадки сексуального насильства російських окупантів над українками та українцями. Під час війни поширені різні форми сексуального насильства, кожна з яких є воєнним злочином: зґвалтування, погрози зґвалтування, каліцтво статевих органів, примусова проституція, примус дивитися на сексуальну наругу, сексуальне рабство, примусова вагітність, примусовий аборт, примусове оголення тощо.
Ускладнює проблему й те, що в українському суспільстві тема сексуального насильства була і лишається табуйованою. Навіть в мирні часи постраждалі рідко повідомляють про випадки сексуального насильства і рідко звертаються за допомогою. Стигматизація, осуд, недовіра, страх, відсутність підтримки – часто стримують від повідомлення про злочин.
Таким чином, Завданнями проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:
- підвищення обізнаності громадськості щодо проблеми сексуального насильства над дітьми,
- виявлення випадків насильства, їх попередження та допомога дітям, які постраждали від сексуального насильства;
- сприяння відкритій дискусії про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;
- недопущення стигматизації жертв і надання їм допомоги.
Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей досі залишається трагічною реальністю для всіх країн. Вони є серйозним порушенням прав дитини та мають довготривалі і руйнівні наслідки на все життя. Аби запобігти цим злочинам, сприяти кримінальному переслідуванню винних і захистити жертв насильства, Рада Європи у 2015 році запровадила Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, який проходить щорічно 18 листопада.
Ознаки сексуального насильства над дитиною:
Вік жертв сексуального насильства
Сексуальні посягання відносно дівчаток трапляються найчастіше в 8 - 11 років щодо хлопчиків трохи пізніше. При інцесті вони тривають протягом кількох років.
Виділяють шість груп ризику для дітей:
- Діти жінок, з якими жорстоко поводяться вдома.
- Діти жінок, які самі були жертвами жорстокого фізичного та / або сексуального поводження в дитинстві.
- Онуки бабусь / дідусів, які здійснювали сексуальне посягання щодо своїх або чужих дітей.
- Діти з сімей з неясними віковими межами між поколіннями і де батьки перебувають в жорсткій залежності один від одного.
- Брати / сестри дитини, яку сексуально використовують.
- Діти-інваліди з порушеннями розвитку або ще якось відрізняються від інших дітей.
Існує таке поняття, як Синдром пристосування
Реакції дітей на сексуальну травму об'єднали в так званий синдром пристосування. Дитина розуміє, що сексуальний контакт повинен триматися в таємниці, що вона безпорадна по відношенню до дорослого. Не отримуючи своєчасно допомоги, дитина змушена змиритися з подальшими посяганнями. Якщо дитина через тривалий час розповість про ситуацію близьким або людям з владних структур, велика ймовірність, що їй не повірять. В такому випадку вона найчастіше бере свої слова назад, що також розглядається, як підтвердження обману.
Особливості ґвалтівників
Винуватці насильства вибудовують сильний психологічний захист - навіть собі не зізнаються в тому, що скоїли якесь посягання.
Кожен визнає вину частково, заперечуючи бажання і те, що був ініціатором, відхиляє деякі скарги або тип посягання і не вважає, що все це шкодило дитині. Такі люди часто стверджують, що не мають уявлення, про що йде мова, що дитина бреше.
Насильник найчастіше не відчуває почуття провини, а звинувачує матір або стверджує, що дівчинка сама його спокушала. Він може також сказати, що виною всьому було сильне алкогольне сп'яніння, може навіть поставити собі в заслугу, що нібито вів дівчинку у світ сексу, стимулюючи розвиток дитини.
У 90% випадків винуватець зазвичай не злочинець, не антисоціальний тип і не психічно хвора людина. Це схильні до усамітнення чоловіки, яким важко працювати з будь-ким, вони не можуть зав'язати постійний чуттєвий контакт, погано контролюють імпульси, погано переносять розчарування. Вони завжди відчувають себе самотніми, відчувають глибоке почуття неповноцінності, часто психологічно незрілі.
Значна частина таких чоловіків ( від 30 до 75%) піддавалася сексуальним зазіханням в дитинстві.
Варто пам’ятати ще одну важливу річ. Незважаючи на доволі розповсюджений міф, що про сексуальні зазіхання навмисно брешуть, ґрунтовні дослідження доводять протилежне: із 10 000 дітей, з приводу яких були заяви про посягання, брехали лише дві дівчинки-підлітка!
Вчителі, вихователі, інші близькі до дитини люди можуть помітити насильство, але часто не знають, куди і як звертатися за допомогою.
Якщо Ви вихователь/вчитель/близька дитині особа, і підозрюєте, що дитина потерпає від сексуального насильства, точно не можна мовчати.
Останнім часом в мережі Інтернет дуже розповсюджені такі явища, як секстинг, тобто інтимне листування з дитиною, а також ґрумінг – встановлення дружніх відносин, входження в довіру до дитини з метою подальшої особистої зустрічі для вступу в сексуальні відносини, експлуатації чи шантажу.
Нерідко діти стають жертвами секстингу, тому що не вбачають в цьому реальної загрози, вважаючи це нешкідливим, простим способом отримання компліментів на рахунок своєї зовнішності за допомогою схвальних коментарів чи «лайків» . Але досить часто жертва примушується до участі в порнографічних сценаріях через шантаж із використанням інформації, яка попередньо була зібрана про неї в Інтернеті, адже була у відкритому доступі.
Що робити, якщо ви підозрюєте вчинення насильства над дитиною?
- Якщо у Вас не виникає підозри щодо здійснення насильства батьками (а насильство здійснює хтось з родичів чи близьких до дитини осіб), повідомте батьків і обов’язково проконтролюйте, що батьки вжили всіх необхідних заходів, щоб припинити насильство.
- У разі, коли сексуальне насильство над дитиною, на вашу думку, здійснюється батьками, зверніться до поліції (Вашого територіального округу) з заявою про кримінальне правопорушення. Працівники поліції зобов’язані зареєструвати Ваше звернення та видати Вам спеціальний талон, що засвідчує одержання відповідної інформації від Вас.
- Також зверніться до Служби у справах дітей вашого району та повідомте заявою про Ваші підозри. Відповідно до Вашого звернення уповноважений працівник разом з представниками поліції зобов’язані здійснити виїзд та провести бесіду з підозрюваною особою. У разі виявлення загрози для дитини у зв’язку з її проживанням разом із кривдником, дитину тимчасово вилучають з родини.
Нижче надані посилання для ознайомлення та практичного використання:
Для батьків учнів: https://childfund.org.ua/diialnist/kampaniia-uvazhni-batky
Брошура https://childfund.org.ua/Uploads/Files/books_pdf/Kidzlive_booklet_2019_ukr.pdf
Для батьків та педагогів: https://childfund.org.ua/publikatsii/seksualne-nasilstvo-nad-ditmi-prichini-naslidki-profilaktika
https://childfund.org.ua/publikatsii/metodichnii-posibnik-navchit-ditinu-zakhischatisia
https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/broshura-nasylstvo-v-interneti.pdf
https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/broshura-chas-onlajn.pdf
