СТВОРЕННЯ ЛЕПБУКУ ЯК ФОРМА ЗМІСТОВНОГО ДОЗВІЛЛЯ ТА ПРОЦЕС І РЕЗУЛЬТАТ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ
Карантин в Україні – соціальний обмежувальний захід у зв’язку із поширенням у світі коронавірусу – це і виклик, і випробування для всієї соціальної сфери нашої держави. Проте, педагоги мають своє бачення адаптаційних процесів в освіті під час нього, свої поради, фахові секрети та «рецепти» карантинної змістовної діяльності. Співробітники виховної частини ХДВУФК №1 залюбки поділяться ними!
Чи памʼятаєте ви, як у дитинстві вели щоденник для друзів? Мабуть, такий зошит був у кожного – яскравий, з безліччю різнокольорових наліпок, написи різнобарвними шрифтами … За його оформленням можна було проводити години, і заповнювався він з особливою старанністю. У цьому різнобарвному зошиті були питання та завдання для друзів, які треба було виконати, серед них залишити подарунок та зробити сюрприз. Для цього формувалися спеціальні паперові конвертики з відповідними підписами. В них могли бути наліпки, іграшки, загини з написами – усілякі різноманітні забавки. Погодьтеся, це було надзвичайно захопливо!
Сучасна освіта пропонує до використання подібний інноваційний дидактичний метод навчання та виховання – Lapbooking, тобто процес виготовлення лепбуку як форми організації навчального матеріалу. Лепбук («lapbook») – у дослівному перекладі з англійської означає «наколінна книга» (lap – коліна, book – книга). Це така саморобна книжка-розкладачка або тематична папка з різними кишенями і рухливими деталями.
Технологія виготовлення лепбука нескладна. Його основа складається з будь-якої картонної папки (оптимально формату А4 або А3), які робляться з двостулковими, що відкриваються в протилежні сторони «дверцятами». Лепбук можна зробити з цупкого паперу, в який вклеюються кишеньки, книжки-розкладачки, віконця, різні декоративні елементи (наліпки, світлини, малюнки, ґудзики тощо) та прикрашається на свій розсуд. Таким чином, лепбуки можуть бути навчальні, ігрові, вітальні, святкові, автобіографічні тощо.
З чого ж починати? Спочатку необхідно визначитися з тематикою роботи, яка може бути як загальною, так і вузькою: присвячена певним визначним історичним подіям, персоналіям, літературному твору, темі предметного тижня, особистим подіям тощо. Далі необхідно скласти план. Перед тим, як переходити до безпосереднього створення проєкту, доцільно попередньо спланувати що саме має бути у лепбуці. Адже це не просто книжка з малюнками. Її зміст повинен творчо розкривати тему. Наступний етап – створення макету. Аби зміст майбутнього лепбуку був чітко розкладений по полицях, в якому порядку і де саме будуть розташовані складові проєкту. Далі –підготовка складових. Чим більше складових саморобки, тим вона цікавіша. Так, для матеріалів можна заготовити спеціальні фігурні конвертики, 3D-листівки, пазли, кишеньки-книжечки чи гармошки, висувні чи обертаючі деталі, дверцята чи віконечка, блокнотики з чистими аркушами для приміток тощо. Фінальним кроком є поєднання основи та складових. Створити ідею – половина діла, адже кінцевий результат залежить не тільки від якості підібраного матеріалу, а й від охайності оформлення. Тому при створенні лепбуку треба докласти зусиль, щоб намалювати та приклеїти всі складові акуратно.
Переваги використання лепбуку чисельні. По-перше, і це набуває все більшої актуальності в умовах карантину, створення лепбука є одним із видів змістовної спільної діяльності дорослих і дітей, на основі взаємодії, орієнтованої на інтереси і можливості кожної сторони, що сприяє розвитку їх партнерських взаємин, виховує організованість і дружелюбність у спільній діяльності. Також дуже важливим є (особливо в сучасних умовах впровадження дистанційного формату навчання) більше зацікавлення дітей у навчанні, коли воно «оживає», до нього можна доторкнутися, за власним бажанням організувати отриману від педагогів інформацію, що сприяє кращому розумінню та запам’ятовуванню матеріалу, вчить самостійно аналізувати та робити висновки, обирати та впорядковувати інформацію, розвиває допитливість, пізнавальну мотивацію до навчальної активності, уяву, творчу ініціативу, памʼять, увагу, мислення, пізнавальні та інтелектуальні здібності дітей.
Лепбук – це не тільки відмінний спосіб виконати самостійну дослідницьку роботу, він може бути ще і формою представлення підсумків проєкту. Це збірний образ плаката, книги і роздаткового матеріалу, який спрямований на розвиток у дитини творчого потенціалу, який вчить мислити і діяти креативно в рамках заданої теми, розширюючи не тільки світогляд, але і формуючи навички та вміння, необхідні для подолання труднощів і вирішення поставленої проблеми.
І, врешті-решт – це просто цікаво!
Загалом, лепбук – це: нова, універсальна форма організації освітньої діяльності для розвитку пізнавальної активності, креативності та самостійності школярів в умовах сучасної освіти; новітній спосіб систематизації та узагальнення знань; універсальний засіб реалізації ключових компетентностей Нової української школи. А в умовах сьогодення лепбук – це одна з форм колективної творчої справи батьків і дітей під час карантину у змістовному дозвіллі.
Будьмо здоровими та розумними разом!
