АТЕСТАЦІЯ БЕЗ ФРУСТРАЦІЇ: ГОТУЄМОСЯ ДО ВИСТУПУ
Успішно пройти атестацію і зберегти психологічний комфорт і здоров’я – це можливо. Ситуація атестації стресогенна для більшості педагогів, навіть коли атестуються досвідчені вчителі з великим педагогічним стажем, робота яких була неодноразово відзначена позитивними відгуками. Часто підготовка до атестації та власне атестація негативно впливає на їх здоров’я. Вони хвилюються виступати перед атестаційною комісією.
Для педагогів, на відміну від усіх інших категорій працівників, атестація – це стресогенне явище через специфіку їхньої роботи. Вони болісно сприймають втручання у свою професійну діяльність, особливо оцінювання їхньої праці, – і це легко пояснити. Педагог – професія «влади». Манера владарювати навіть у позитивному сенсі, вести за собою, бути відповідальним є причиною того, що педагог звикає «стояти на постаменті», бути головним, навчати й повчати. Це призводить до вироблення в нього стереотипу, що навчати може лише він і саме він. Тому ситуація, коли навчають і повчають його самого, для педагога подвійно стресова. Атестація перевертає звичну для педагога ситуацію зверхності та домінування «догори дриґом». Отже, нагальне завдання для педагога, який атестується, – сформувати адекватне ставлення до самої процедури атестації, виробити певні навички та форми поведінки у стресових ситуаціях.
Публічна презентація себе як фахівця та свого досвіду роботи є основною частиною процедури атестації. Через своєрідність професії публічний виступ перед атестаційною комісією інколи стає для педагога непереборною перепоною. Аби такого не сталося, а публічний виступ відбувся яскраво, підкреслив професіоналізм педагога, варто проаналізувати процес виступу та розставити у ньому ключові акценти. У такому аналізуванні варто врахувати:
-
особистісні аспекти мовця;
-
особливості аудиторії та атестаційної комісії;
-
регламент виступу.
Розглянемо детальніше:
Особистісні аспекти мовця
Свої напрацювання представляє конкретний педагог – фахівець своєї справи, який має власний унікальний досвід у взаємодії з дітьми, їхніми батьками та колегами. Тож варто зосередитися саме на аспекті неповторності досвіду. Утім невиразне мовлення, тремтіння голосу може нівелювати будь-які унікальні й надзвичайні професійні здобутки педагога. Тож серед основних початкових завдань – сформувати установку на впевнене, чітке й голосне мовлення під час виступу. А сам виступ має бути інформативним і чітко структурованим. До особистісних аспектів належить також налаштованість педагога на процедуру атестації та членів комісії. Завдання на цьому етапі – не сприймати їх негативно. Варто згадати вислів: «Ситуація є такою, якою ми її сприймаємо». Націлюватися необхідно на те, що у будь-якій аудиторії обов’язково є позитивно налаштовані, люди, які з розумінням ставляться до процедури атестування. Дивитися на слухачів слід
доброзичливо – такий вираз обличчя трактуватиметься як дружній і гідний довіри. Не слід втуплювати очі у стелю чи підлогу, треба підтримувати зоровий контакт зі слухачами.
Щоб розповідь була природною та цікавою, варто передавати потрібну інформацію як частину життя. А це, власне, і є частина життя людини – професійного, яке вона проживає разом із дітьми, їхніми батьками, колегами. Не слід боятися додавати особистий аспект: промову, навіть грамотно поставлену й відрепетирувану, та все ж холодну, не сприймають, її слухають, але не чують. Тож педагог сам має вірити в те, що розповідає.
Особливості аудиторії та атестаційної комісії
Найбільший стресор для будь-якої людини – невизначеність ситуації, її невідомість. Тому бажано заздалегідь поцікавитися, де відбуватиметься атестація, хто входить до складу атестаційної комісії, зокрема, чи є серед її членів фахівець відповідного профілю. Розмір аудиторії, у якій відбуватиметься атестація, впливатиме і на вибір місця, з якого педагог звертатиметься до комісії, а також на силу голосу, з якою йому слід говорити. Здебільшого місце для доповідача – педагога, який атестується, – визначено заздалегідь. У певному місці стоїть трибуна чи стілець. Однак, якщо це місце незручне для конкретного педагога, його можна і варто змінити: вийти з-за трибуни і стати поряд з нею або ж перед нею; підійти ближче до проєкційного екрана, якщо виступ супроводжується презентацією; розташуватися ближче чи далі від столу, за яким сидить комісія. Інколи найменші зрушення в усталеній обстановці допомагають людині ввійти в неї і «обернути» ситуацію на свою користь.
Знання про якісний склад атестаційної комісії також допомагає адекватно вносити зміни у виступ. Якщо у складі комісії переважають чиновники, то їх більше цікавлять формальні здобутки педагога, результати його діяльності. Натомість колегу – учителя, який входить до складу комісії, цікавитимуть конкретні деталі з досвіду роботи.
Регламент виступу
Зазвичай регламент виступу чітко визначений, проте поцікавитися про нього слід заздалегідь і відповідно до цього планувати виступ. Зазвичай в один день атестуються одразу кілька педагогів, тому варто дізнатися черговість виступів. Якщо педагог виступатиме одним із перших, слід бути готовим до великої кількості запитань. Натомість, якщо його виступ один з останніх, – варто врахувати певну стомленість членів комісії та бути готовим скоротити свій виступ.
Таким чином, детальний аналіз допоможе педагогу уявити себе, свій виступ, той простір, у якому він виступатиме, і слухачів як своєрідне цілісне явище, а отже, усвідомити і прийняти як звичне і зрозуміле. Це знизить тривожність і хвилювання перед відповідальною подією. Уже під час атестації такий аналіз дасть змогу педагогу вільно орієнтуватися у процесі виступу, корегуючи його зміст, структуру й тривалість відповідно до ситуації.
