Новини

Маріуполь – УФК-Олімпік-2002 – 3:1 (1:1)

Голи: ???, 18; ???, 74; ???, 90+3 – Кирило Логвіненко, 15.

Вилучений Кушнір, 84.

Склад: Середнюк, Осмоловський (Новиков, 82), Мазур (Пісоцький, 54), Нагнойный, Гранкін, Скромінський (Туппол, 77), Кушнір, Мухаматгалєєв, Багачанський, Сивоконь (Гаврик, 57), Логвіненко (Кігурадзе, 87).

Зустріч відбувалась у манежі, до якого, звичайно, господарі пристосовані набагато краще. Тривалий час гості не помічали переваги суперника. Більше того, саме наші гравці відкрили рахунок. Навіс зі штрафного від Максима Багачанського головою замкнув Кирило Логвіненко. Та перевага утримувалась лише три хвилини, коли Олімпік не встежив за другою хвилею атаки «Маріуполя». Надалі шанси на перевагу були рівними. Зокрема, Микита Гранкін у першому таймі та Богдан Пісоцький у другому надсилали м’ячі у каркас воріт приазовців. Ближче до завершення зустрічі господарі втекли у контратаку та вийшли вперед. А згодом не витримали нерви в Едуарда Кушніра, та харків’яни залишились у меншості. Навіть так ми могли, як мінімум, двічі забивати. Натомість, коли пішли ва-банк, троє гравців «Маріуполя» вибігли на одного воротаря та встановили рахунок, який не відповідає перебігу подій на полі.

Маріуполь – УФК-Олімпік-2003 – 4:0 (2:0)

Голи: ???, 6; ???, 32; ???, 60; ???, 68.

Вилучений Баранець, 49.

Склад: Гончар, Жилін, Несов, Баранець, Нєіло (Федоров, 55), Короткий (Кузьменко, 51), Левченко, Горяінов, Плотников (Онищенко, 41), Товкач, Неледва (Бец, 74).

Захопивши перевагу на стартову 5-хвилинку, гості забули про захист і пропустили у власні ворота з першої спроби «Маріуполя». Після цього Максим Товкач отримав побачення з голкіпером суперника, та програв цю дуель. Надалі боротьба на полі тривала лише до другого голу. Після того, як рахунок став для «Олімпіка» 0:2, руки у команди опустилися. А на початку другого тайму Сергій Баранець залишив партнерів у меншості. Тож «Маріуполь», маючи на одного гравця більше, за понад півгодини здобуток першої 40-хвилинки подоїли.

УФК-Олімпік-2004 – Маріуполь – 2:4 (1:1)

Голи: Полтавец, 35, 42 – ???, 32-пен.; ???, 39; ???, 53; ???, 69.

Склад: Безуглий, Побіяха, Ольховик (Шкарубо, 63), Черкашин, Тараш (Аніщенко, 66), Даленчук, Шпірний, Панченко (Д. Овсянніков, 54), Товт (І. Іванюк, 66), Полтавець, Грішин.

Хоча господарі і програли, та навряд чи матимуть претензії від наставників щодо головних спортивних якостей. Щоправда, заводились футболісти «Олімпіка» здебільшого вже тоді, як програвали. Так було в останній відрізок стартової половини гри. Пропустивши незадовго до свистка на перерву, харків’яни встигли створити у відповідь дві стовідсоткових нагоди. Обидві мав Артем Полтавець, і з другої спроби вирівняв становище за рахунку 1:1 відправив суперників у роздягальні. Ситуація повторилась після виходу звідти. Щойно вдруге пропустили, знову відігрались. І цього разу вирішальний постріл в активі Артема Полтавця. Надалі нарешті господарі заграли першим номером, проте футбол – не завжди логічна гра. Маючи певну перевагу, дозволили втретє забити «Маріуполю». Усі спроби виправити становище, цього разу не мали завершення, а контратака в ендшпілі зустрічі встановила зовсім невтішні цифри на користь гостей.

УФК-Олімпік-2005 – Маріуполь – 3:0 (1:0)

Голи: Андрій Чайка, 23; Єгор Тупік, 56; Тимур Царьков, 60.

Склад: Помазан (Я. Овсянніков, 61), Скоріно, Тупік, Єпіфанцев, Шишкін (Світличний, 61), Паршин, Шостацький (Мусієнко, 45), Донченко (Костенко, 50), Кондратенко (Шевчук, 57), Царьков (Лебединець, 63), Чайка (Гладковський, 32).

Найприємніші враження по собі цього разу залишили 8-класники. Вони лише на перших хвилинах сперечались за ігрову та територіальну перевагу, вирішивши це питання на свою користь геть до фінального свистка. Трохи довше харків’яни намагались матеріалізувати моменти, змарнувавши чималу кількість. Та зрештою Артем Донченко віддав такий пас на Андрія Чайку. Що то не мав шансу на промах. У середині другої 35-хвилинки «Олімпік» з невеликим інтервалом відправив ще два м’ячі у сітку «Маріуполя». На подачу з кутового відмінно відгукнувся високий на зріст Єгор Тупік, а Тимур Царьков згодом продемонстрував найкращі бомбардирські навички.