36-ті роковини трагедії на Чорнобильській АЕС (Всеукраїнський круглий стіл, Університет Григорія Сковороди в Переяславі)
26 квітня 2022 р. минає 36 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції – дня найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями багатьох країн світу: Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС залишаються предметом обговорення світової та української наукової спільноти й сьогодні. Так, заступник директора з виховної роботи ХФКС Наталія МОШЕНСЬКА 26 квітня 2022 р. взяла участь у ІІ Всеукраїнському круглому столі «Роковини Чорнобильської катастрофи», який транслювався через сервіс для проведення відеоконференцій та оnline-зустрічей Zoom. Організатор – університет Григорія Сковороди в Переяславі – сучасний регіональний заклад вищої освіти, діяльність якого базується на глибоких багатовікових традиціях розвитку освіти Переяславщини і відповідає сучасним вимогам інформаційного суспільства, кращим зразкам вітчизняної вищої школи. Захід ініційовано навчально-науковим відділом спільно з кафедрою медико-біологічних дисциплін та валеології за сприяння Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», кафедри біології, методології та методики навчання, кафедри географії, екології і методики навчання, кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін, кафедри політології, кафедри документознавства та методики навчання.
У ході круглого столу обговорювалися історичні, біологічні, екологічні аспекти Чорнобильської катастрофи, а також ядерної безпеки України. Докладно розглядалися питання впливу радіоактивного опромінення на організм людини, засобів захисту та профілактики радіаційного зараження, роль «мирного» атому під час нової фази російсько-української війни, чорнобильської катастрофи як потужного політичного фактору суспільного життя, впливу радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на природні ландшафти Київської області та інші.
Пам’ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля! Нам важливо пам’ятати та гучно говорити про це світу завжди!
Вічна пам’ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!
